Конференції. Семінари. Форуми.

Земельні відносини давно потребують здорового глузду

23.11.2020

Нарешті мають прийняти закон про удосконалення системи управління та дерегуляцію у сфері земельних відносин

4 листопада у онлайн-форматі відбулося обговорення законопроєкту №2194, організоване Українським клубом аграрного бізнесу. Захід мав назву «Основні зміни в законопроєкті №2194 як ключовому елементі земельної реформи».

Йшлося про те, що земельні відносини в Україні давно вже потребують вирішення. І оскільки у зв’язку з прийняттям земельної реформи відбулися значні зміни у законодавстві про обіг сільськогосподарських земель, чимало законопроєктів, що уже тривалий час готуються у Верховній Раді, зазнають редакції.

Приміром, ще торік важливий законопроєкт №2194 про удосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин пройшов перше читання у ВР. Але через зміни концепції обігу сільськогосподарських земель він потребує суттєвого доопрацювання. Цей законопроєкт є вагомою частиною земельної реформи та містить низку важливих положень. Зокрема, про передачу державних с/г земель у комунальну власність, дерегуляцію землеустрою, передачу функцій контролю в земельній сфері на місця, забезпечення переважного права на купівлю земельних ділянок, запровадження принципу «єдиного вікна» в оформленні земельних ділянок, усунення різних дефектів земельного законодавства та низку інших положень.

Роман Сластьон, генеральний директор УКАБ, повідомив, який непростий шлях долає цей законопроєкт, скільки довелось коригувати, проводити декілька циклів обговорень, десятки нарад робочих груп, опрацьовувати сотні пропозицій та поправок. Унаслідок 7 жовтня 2020 року Комітет ВРУ з питань аграрної та земельної політики таки узгодив фінальний варіант законопроєкту №2194 до другого читання. Розгляд законопроєкту у Верховній Раді можливий вже найближчим часом, тож можна незабаром очікувати прийняття ще одного основоположного документу з пакету земельної реформи.

Радник Комітету ВР з питань аграрної та земельної політики Сергій Біленко розповів про тривалу історію питання, адже законопроєкту вже близько восьми років і це його третя редакція. Чимало часу пішло на його написання та узгодження, томущо до нього загалом було подано близько 2,5 тис. поправок і пропозицій, і це не був спам, вони всі важливі і змістовні. Крім того, до нього було імплементовано як мінімум шість значних законопроєктів,  і це зачіпало інтереси чималої кількості осіб та відомств, з якими потрібно було знайти спільну мову. Але все наразі добігає кінця, на сьогодні всі конфліктні питання знято, а документ став більшим і налічує 800 сторінок.

Із особливостей документу варто відзначити відміну всіх погоджень документації, що стосуються формування земельних ділянок, залишаються лише деякі щодо планувальної земельної документації.

Сергій Біленко також зазначив, що скасовується інститут державної землевпорядної експертизи. Більше того, завдяки законопроєкту буде проведено пілотний проєкт здійснення внесення відомостей про земельні ділянки до земельного кадастру сертифікованими інженерами-землевпорядниками.

– Ідеологія розвитку земельного законодавства повинна ґрунтуватись  на тому, що головною функцією Держгеокадастру має бути не розпорядження землями, а наповнення державного земельного кадастру, саме тоді можна буде говорити про нормальний розвиток територій, інвестиційну привабливість тощо, – наголосив експерт.

До речі, Держгеокадастр підтримує положення законопроєкту №2194. Хоча, за словами Анатолія Мірошниченко, першого заступника Голови Держгеокадастру, відомство через цей закон втратить певні важливі функції, і це сильно позначиться на роботі Держгеокадастру, адже доведеться не лише скорочувати його функції, а й повністю переглядати структури органу. Але, Анатолій Мірошниченко вважає, що відомство готове до цього, бо ті новації, які пропонуються законопроєктом №2194, потрібні для суспільства. Приміром, передбачається, що всі землі за межами населених пунктів мають бути передані в комунальну власність. І це для територіальної громади – значна перевага, бо від децентралізації суспільство може лише виграти. Адже основна маса функцій управління має здійснюватися на місцевому рівні, а для того, щоб місцеве самоврядування ефективно функціонувало, йому необхідна матеріальна основа, якою є земля.

– Ми повністю підтримуємо ті зміни, які пропонує законопроєкт 2194, бо, на наше переконання, потрібно оптимізувати землевпорядний процес, залишити єдину точку контролю при державній реєстрації земельних ділянок, – запевнив Анатолій Мірошниченко. – А на сьогодні в Держгеокадастру є багато механізмів землевпорядного контролю, які значною мірою дублюються, і виникає багато бюрократичних перешкод на набуття права на земельну ділянку.

Підтримує законопроєкт і Всеукраїнська асоціація сільських та селищних рад. Зокрема, Іван Фурсенко, перший заступник керівника цієї асоціації наголосив, що рішення 2002 року забрати у громад право розпоряджатися землями і передати їх до районних адміністрацій було неефективним, оскільки цим самим села позбавили основного елементу планування своїх територій і подальшого розвитку. А законопроєкт №2194 стає невід’ємним елементом проведення земельної реформи, оскільки, крім передачі земель с/г призначення за межами населених пунктів, вирішує ще низку нагальних питань для громад, таких як встановлення меж між громадами, можливість планувати території за межами населених пунктів, контроль за ефективним використанням земельних ділянок тощо.

Тож будемо очікувати, що у парламентарів нарешті дійдуть руки до прийняття такого важливого законопроєкту, який є важливою і масштабною складовою земельної реформи.

Ольга Соломка

Залишити коментар: