Конференції. Семінари. Форуми.

ХІ Міжнародна конференція «Ефективне управління агрокомпаніями/LFM»: досвід подолання викликів коронакризи

18.09.2020

10 вересня асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» та агенція UCABevent провели ХІ Міжнародну конференцію «Ефективне управління агрокомпаніями» (LFM). Цю подію в інноваційному бізнес-парку Terminal Z відвідало понад 350 представників топменеджменту та спеціалістів агробізнесу, які захотіли послухати про вплив COVID-19 на аграрний сектор України та зрозуміти, до чого готуватися аграрному бізнесу найближчим часом.

Споживачі більше купують онлайн і в місцевих виробників

Незважаючи на те, що пандемія негативно вплинула на світову економіку та на світову торгівлю зокрема, агросектор постраждав найменше, заспокоїв учасників конференції Назар Бобицький, керівник Брюссельського офісу Української асоціації бізнесу і торгівлі. Продовжили тему Іван Верлан та Степан Яшин, партнери McKinsey&Company, які розповіли про зміну споживчих уподобань та їхній вплив на АПК. Виявляється, найбільш стійкими до кризи продуктами стали соя, кукурудза, пшениця, фрукти, овочі та добрива. Попит на них не зменшився. Але дещо змінилися уподобання людей і виробникам потрібно враховувати те, що тепер споживачі більше турбуються про здоров’я, безпеку, віддають перевагу екологічно чистим і місцевим продуктам.

Актуальною стала тема доставки продуктів онлайн. Споживачі зрозуміли всі переваги такого способу купівлі й не збираються від цього відмовлятися і в подальшому.

Тенденцію до споживання здорових продуктів харчування підтвердили також спікери під час дискусії «Вектори змін у споживацькій поведінці». Експерти зазначили, що в українців справді зріс інтерес до місцевих продуктів, вони почали їсти своє, натуральне та якісне. Розповіли й про те, що довелося змінювати в роботі через карантин і як бізнес впорався з новими викликами. Приміром, у Анни Морозової, яка спеціалізувалася на вирощуванні часнику, виникла думка про коробку з фермерськими продуктами, яку б доставляли онлайн. Так і виник Vitamin Box – коробка зі свіжими овочами, зеленню, фруктами, що стала досить популярним продуктом.

Петро Григор’єв, генеральний менеджер і співзасновник «Агроексперт Трейд» розповів про швидкий запуск через інстаграм продажів спаржі, яку раніше продавали здебільшого ресторанам. За два місяці сезонних продажів саме через цю соціальну мережу отримали майже 10 тисяч замовлень.

Андрій Науменко, власник і директор ТОВ «Лубним’ясо» (ТМ Skott Smeat) поділився власним кризовим досвідом, коли не було куди дівати преміальне м’ясо для дорогих ресторанів, які були зачинені через карантин. І його перетворили на стейки, які почали успішно продавати теж через соцмережі.

Працівники віддалено працюють ефективніше

 

Олена Бойченко, директор Human Capital Advisory Services Deloitte розповіла про нові реалії робочого середовища та тренди у сфері людського капіталу, що змінюють аграрний сектор і про те, як роботодавцям залишатися ефективними навіть за таких складних умов. Експертка зазначила, що зміни, які мали б відбутися протягом десятиліть, сталися впродовж кількох тижнів. Крім того, аграрна індустрія стає все більш інноваційною та технологічною. Обсяг інвестицій у стартапи у цій сфері за останні шість років збільшився на 370%. Тільки минулого року у стартапи Farm Tech залучили $4,7 млрд, що на 6,8% більше, ніж 2018-го. А це означає, що гроші сюди готові вкладати, але є проблеми з кваліфікованими кадрами.

А для того, щоб привабити та втримати персонал, потрібно знайти підходи, адже не всі питання вирішуються грошима. Завдяки дослідженню Global Human Capital Trends, стало відомо, що глобальним світовим трендом є формування відчуття приналежності серед працівників. Це відчуття є навіть важливішим для працівника, ніж відчуття поваги на роботі чи задоволеності тим, як приймають рішення в компанії.

Під час дискусії “Менеджмент у стилі онлайн: фантазії чи реальність?” говорили про реорганізацію офісної роботи, про те, як мотивувати нині людей та що чекає на ринок праці після карантину. В цілому, спікери конференції позитивно оцінили реорганізацію офісів і готові перевести частину своїх співробітників на віддалену роботу. Власники бізнесів наголосили, що ефективність роботи працівників вдома не знизилася, а в декого навіть підвищилася, незважаючи на те, що система контролю подекуди слабка чи відсутня.

Тетяна Пашкіна, експертка з HR, пояснила це тим, що в людях побачили цінність, а не тільки ресурс. І співробітники усвідомили: якщо керівник розуміє наші потреби, то й ми розуміємо потреби керівника. Не варто постійно контролювати людей, вганяючи їх у стан тривоги, бо людина у такому стані не здатна на ідеї.

Більшість пристала до думки, що ковід піде, але звички та технології, що виробилися та застосовували, залишаться. Тож треба переводити в онлайн та на аутсорсинг усе, що можна. Втім, погодилися з тим, що ефективне спілкування в онлайн не перенесеш, і живі зустрічі будуть все ще потрібні та важливі.

Людство вмикає режим виживання

Сумними цифрами про вплив пандемії на ВВП, рівень безробіття, інфляцію, фондовий ринок у світі, США та Україні поділився у своїй скайп-доповіді зі США Роман Шеремета, професор економіки університету Кейс Вестерн Резерв. Адже світова економіка впала на 30%, і це значним чином вплине і на майбутнє, бо за наступні 11 років через цьогорічну кризу економіка може недорахуватися $8 трлн. А до попередніх показників ВВП навіть провідні країни світу повернуться через 2-3 роки.

На думку професора, для боротьби з майбутніми ризиками має запрацювати більш регульована економіка, і з’явиться національно орієнтоване виробництво, відновиться гасло «купуй українське». На дистанційну роботу переведуть більшість процесів: дослідження свідчать, що люди вдома працюють продуктивніше, ніж в офісі. Відбудуться зміни й у сфері відносин: люди менше ризикуватимуть, менше витрачатимуть на подорожі, більше заощаджуватимуть і зберігатимуть соціальну дистанцію. Людство вмикає режим виживання.

Про те, куди ми рухаємося, поговорили й під час панельної дискусії “Економічні виклики”. За словами Максима Нефьодова, колишнього першого заступника Міністра економічного розвитку і торгівлі України, багато секторів української економіки пройшли через коронакризу набагато краще, ніж очікували. Агросектор ці складнощі майже не зачепили, адже їсти людям потрібно буде завжди. Також стабільно добре себе почувають і напрями економіки, пов’язані з інноваціями.

З темою «Ринок землі: наслідки для української економіки» виступив Тарас Висоцький, заступник Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України.

Висвітливши питання, що вже було зроблено щодо земельної реформи, а що ще мають зробити найближчим часом, він наголосив, що ринок землі — тільки один із трьох елементів земельної реформи. ОТГ тепер є ключовим елементом реформи, оскільки громада отримує в розпорядження всі землі та можливість змінення їхнього призначення. А держава має надавати якісний сервіс, виступаючи арбітром.

Другим важливим чинником є земельний моніторинг. З 1 липня 2021 року держава інформуватиме всіх про продаж земель: скільки гектарів, де, яка ціна та норми концентрації. Що стосується нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення, то в майбутньому можливий в індивідуальному порядку перегляд НГО землі з ініціативи громади. Нарешті вирішується питання зі лісосмугами, які відіграють ключову роль у затримці води, що дуже актуально в умовах нинішніх змін клімату у бік посухи.

Тарас Висоцький зазначив, що незважаючи на розвиток онлайн-технологій, залишається необхідність у «живій» комунікації з населенням з усіх питань, що стосуються ринку землі та земельної реформи в цілому. Тож він започаткував зустрічі з представниками громад щочетверга в одній із областей.

В заключній дискусії «Глобальні кризи – локальні рішення» за модерацією Алекса Ліссітса, президента УКАБ і генерального директора IMK, говорили про реалії, виклики та нові правила гри для агробізнесу. Провідні експерти, серед яких Сергій Кравчук, генеральний директор Gals Agro, Євгеній Радовенюк, генеральний директор Grain Alliance, Владислав Чечоткін, співзасновник ROZETKA та Юрій Косюк, голова правління МХП зійшлися на думці, що однозначно відбулася трансформація відношення до бізнесу, світу та можливостей. Приміром, багато хто зрозумів, що наради можна проводити віддалено, для ефективної роботи не потрібні величезні офіси, їх можна значно скоротити, що люди прекрасно працюють вдома, навіть власні кабінети для керівників уже стають зайвими. Коронакриза прекрасно підсвітила слабкі місця та проблеми, які потрібно вирішувати, і стала справжнім викликом для управлінців.

© Ольга Соломка

Залишити коментар: