Технології

«Цифра» – це безконтактно

24.04.2020

Основна проблема, якій сьогодні вчимося давати раду всі ми, – як ефективно взаємодіяти, будучи ізольованими один від одного. Якщо роботу віртуального офісу чи класу багатьом таки вдалося опанувати, то з процесами агровиробництва все складніше.

Якщо з робочого ритму через коронавірусну хворобу, не дай Боже, випадає бодай одна людина, то всіх, із ким вона контактувала, доведеться відправляти на карантин. Ким їх у сезон замінити? Питання, скоріше, риторичне, як і про санітарно-епідемічні заходи в полі та запобігання надмірній дезінфекції організму самогоном. Утім, на моє тверде переконання, саме тепер диджитал-скептики мають цілу низку вагомих аргументів, аби сказати «так» системному майбутньому свого бізнесу з цифровими технологіями:

  1. це – безконтактно;
  2. суттєво заощаджує «дезінфектори»;
  3. оптимізує витрати.

За таких обставин перейти «у цифру» – цілком логічний і виправданий крок.

Навіть за сотні кілометрів від угідь, що є в обробітку у компанії, керівник має змогу – завдяки Інтернету речей – бачити, що відбувається безпосередньо на полі в конкретну годину чи хвилину. Датчики й мітки збирають дані про те, яка машина й куди вирушила, як свою роботу виконала, а це – премії чи штрафи виконавцям.

Ідеальний варіант ефективного агроменеджменту – повністю уникнути так званого «творчого підходу», зокрема ручного внесення агрооперацій у програмне забезпечення. Тому особисто я віддаю перевагу тим програмам, що автоматично визначають (через BLE-мітку) тип причіпного обладнання, ширину захвату й обчислюють площу обробітку поля з витратою всіх ТМЦ. Утім, найцікавіше – це моніторинг за допомогою диджитал-технологій. Якщо в підпорядкуванні управлінця кілька господарств, можна налаштувати автоматичне сповіщення про порушення (через смску чи е-мейл). Щойно воно станеться, керівник дізнається про це негайно. Розуміння персоналом своїх перспектив суттєво поліпшує виробничу дисципліну, тим паче, що серед тих, хто повернувся зі заробітків додому, нині формується неабиякий кадровий резерв.

Простіше кажучи, українці мають новий стимул реально об’єднати IT та сільгоспвиробництво. Тим паче, що вже накопичилася сила-силенна даних (Big Data) із різноманітних датчиків, погодних станцій, дронів, супутникових знімків. Наразі Інтернет речей у рослинництві вже здатний охоплювати до 80-90% процесів. Додаймо до цього динаміку світових цін на конкретну культуру, валютні коливання, інформацію про логістичні маршрути та масу інших «ввідних», що стикуються з аграрним бізнесом. Проаналізувати їх для отримання максимального прибутку на гектар здатний не тільки управлінець, а й добре навчений алгоритм. До того ж, швидкість ухвалення рішень, що базується на мільйоні найрізноманітніших комбінацій даних, у машини в десятки разів вища.

Чи замінять у сільському господарстві машини людей? Питання дискусійне. Ті роботи, що сьогодні сходять з конвеєра, економічно доцільні хіба що на одноманітних і трудомістких процесах (наприклад, на збиранні цитрусових, де робот впорається у 5 разів швидше за людину). Водночас уже нині в сільському господарстві пропонують працевлаштування для охочих обслуговувати робота (перевозити його на причіпному лафеті  в поле й за потреби замінювати мастило чи здійснювати незначний ремонт).

Нехай які упередження мають сьогоднішні агрокерівники щодо запровадження диджитал-технологій у сільське господарство, епідемія коронавірусу змусила всіх нас під іншим кутом подивитися на сьогодення. Якісь звичні багатьом поведінкові сценарії ми вже змінили. Чимало проблем ще тільки доведеться долати. Втім, зрозуміло одне: час сміливо йти назустріч можливостям. «Цифра» – саме той місточок, що допоможе роз’єднаним страхом і недовірою людям (читай: бізнесом) стати здоровою спільнотою (читай: світом).

© Ірина Кравець, керівний партнер CleverAgri

Залишити коментар: